Під час захоплення Криму Росія використовувала заборонені методи ведення війни

«Це дослідження – це не просто дослідження. Це аналітика, яка застосовується Україною, українськимиправоохоронними органами і громадськими організаціями для цілей міжнародного судочинства»,

– підсумував автор дослідження Антон Кориневич, який нині є постійним Представником Президента в Автономній Республіці Крим.

За словами постійного Представника, метою аналізу було отримати відповідь на питання, «чому в Криму так швидко відбулося те, що відбулося, і Росія тимчасово отримала контроль над територією АР Крим та м. Севастополь».

“Починаючи з кінця Другої світової війни, з моменту створення ООН, кримський кейс є першим, який стосується безпосередньо так званої анексії території однієї держави іншою. Тобто спроба анексії та подальша окупація Криму є першим випадком з того часу, коли одна держава відкрито визнає, що вона захопила територію іншої держави»,

– зауважив юрист Регіонального центру прав людини Віталій Набухотний.

На думку Віталія, саме через це виникає досить багато правових складнощів. Оскільки всі ці норми, про які часто йдеться, наприклад, численні положення міжнародного гуманітарного права, знаходять перше своє застосування саме в контексті кримської ситуації.

За словами прокурора АР Крим Ігоря Поночовного, початку розслідування прокурором МКС слід очікувати вже у 2020 році.

Читати повний текст дослідження у найбільшій базі аналітичних матеріалів з окупації Криму precedent.crimea.ua

Нагадаємо, що 21 лютого 2019 року до МКС було передано нове повідомлення стосовно використання російськими військовими цивільного населення під час захоплення об’єктів на території півострову Крим у 2014 році. Повідомлення було підготовлено громадськими організаціями – Українською Гельсінською спілкою з прав людини (УГСПЛ) та Регіональним центром прав людини (РЦПЛ) спільно з прокуратурою АР Крим.

В ході дослідження встановлено, що РФ не тільки умисно та свідомо переміщувала цивільне населення до об’єктів Збройних Сил України, а й використовувала місцезнаходження людей в момент блокування та захоплення цих об’єктів. У таких умовах українські військові не могли застосувати зброю для захисту від нападу. Відповідно до ст. 8 Римського статуту МКС такі дії кваліфікуються як окремий різновид воєнних злочинів.