МН17 – рейс у вічність. Історія шістнадцята

Сім’я Вельдхюсен: Антуан, дружина Сімона, діти Квінт і Пійке та їх бабуся Крістін – мати Сімони. Нідерланди.

Антуан ван Вельдхюсен з дружиною та дітьми

Антуан ван Вельдхюсен з дружиною та дітьми

 Вони летіли для щасливого відпочинку на Балі, який розпочався із злетом літака у аеропорту Амстердама і трагічно закінчився у небі над Україною.

44-річний Антуан ван Вельдхюсен був співробітником Нідерландського видавництва Expatica. Він був справжнім патріотом видавництва, працював у ньому фактично від самого заснування. Видавництво було його мрією, пристрастю, його життям. Антуан любив говорити, що у Expatica він не турист, а прийшов туди назавжди. Так воно й вийшло: сумно, моторошно, не справедливо, але й справді «назавжди».

Марк Веллінг, засновник та управляючий партнер Expatica Communications BV і великий друг Антуана, згадуючи його, написав: «Антуан ніколи не повернеться, але він залишиться часткою сім’ї Expatica і запам’ятається енергійним, відданим, симпатичним, з дзвінким сміхом. Ми його ніколи не забудемо. Він назавжди залишиться моїм кращим другом. Я вдячний йому за роки нашої дружби і співпраці».

Колеги Антуана влаштували в офісі зворушливий куточок пам’яті трагічно загиблої сім’ї. В офісі все нагадує про життєрадісного колегу: його стіл, крісло, документи, світлини дітей, особисті речі. Здається, ось зараз, відкриються двері і ввійде Антуан: засмаглий, щирий, відкритий, сповнений життєвої сили…

В пам’ять про колегу та його сім’ю

 В пам’ять про колегу та його сім’ю

 Старший син  - Квінт, якому виповнилося 7 років, мав з вересня йти до школи. Він дуже серйозно, по дорослому, готувався до цієї події та з нетерпінням чекав настання першого шкільного дня, запитуючи батьків, чи скоро вже 1 вересня. Його молодший брат Пійке, якому було всього 4 рочки, з заздрістю дивився на Квінта, не розуміючи, чому брату можна йти до школи, а йому ні.

Їх бабуся  - Крістін, нещодавно втратила чоловіка і потребувала підтримки з боку рідних, які вирішили відправити її на відпочинок, разом із Сімоною та її сім’єю. Брат Сімони – Поль із дружиною згадують, що Крістін почувалася щасливою від того, що проведе разом із онуками, дочкою та зятем незабутні тижні на Балі. Доля виявилась жорстокою до Крістін та її рідних, і ця жорстокість – відлуння безглуздого та злочинного пострілу в небі над Донецькою областю.

Сім’я Вельдхюсен та брат Сімони Поль із дружиною

Сім’я Вельдхюсен та брат Сімони Поль із дружиною

За ініціативою рідних, колег та друзів сім’ї Вельдхюсен, у їх рідному місті Харлем було закладено меморіал пам’яті  - дерево та п’ять валунів з іменами загиблих. 

Пам’яті загиблих

Пам’яті загиблих

Меморіал на честь сім’ї у місті Харлем

Меморіал на честь сім’ї у місті Харлем

 

Back to top